- вішальник
- 1) (той, хто повісився / страчений повішанням), повішеник, повішений, шибеник2) див. кат
Словник синонімів української мови. 2014.
вішальник
Смотреть что такое "вішальник" в других словарях:
повішальник — а, ч., діал. Вішальник (у 2 знач.) … Український тлумачний словник
вішальник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
повішальник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
вішальник — а, ч. 1) зневажл. Той, хто здійснює репресії, вішає людей. 2) Той, хто повісився або страчений через повішення … Український тлумачний словник
мішальник — а, ч. Робітник, який щось розмішує (глину, тісто, фарбу тощо) … Український тлумачний словник
мішальник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
ШАЛЬ — жен. дурь, взбалмочность или блажь; | одуренье, ошалелость. | Растенье дурман. | Дурачество, шалость, повесничество, баловство; шутка, потеха, проказы. На всякую шаль выросло по лозе, на всякую болезть по зелью. На грош выпил, на пятак шали своей … Толковый словарь Даля
ШАЛЬ — жен. дурь, взбалмочность или блажь; | одуренье, ошалелость. | Растенье дурман. | Дурачество, шалость, повесничество, баловство; шутка, потеха, проказы. На всякую шаль выросло по лозе, на всякую болезть по зелью. На грош выпил, на пятак шали своей … Толковый словарь Даля
вішальниця — і. Жін. до вішальник … Український тлумачний словник
вішатель — я, ч., рідко., зневажл. 1) Те саме, що вішальник 1). 2) розм. Кат; розбишака, бандит … Український тлумачний словник
